Цікаве про Хімію.

 Цікаве про Хімію

 Зародки хімії виникли ще з часів появи розумної людини. Оскільки людина завжди так чи інакше мала справу з хімічними речовинами, то його перші експерименти з вогнем, дубленням шкір, приготуванням їжі можна назвати зачатками практичної хімії. Поступово практичні знання накопичувалися, і на самому початку розвитку цивілізації люди вміли готувати деякі фарби, емалі, ліки і отрути. Спочатку людина використовувала біологічні процеси, такі, як бродіння, гниття, але з освоєнням вогню почала використовувати процеси горіння, спікання, сплаву. Використовувалися окислювально-відновні реакції, що протікають в живій природі - наприклад, відновлення металів з їх сполук. Ще у VIII тис. до н. е. слов'яни отримували метали.

Такі ремесла, як металургія, гончарство, склоробство, фарбування, парфумерія, косметика, досягли значного розвитку ще до початку нашої ери. Наприклад, склад сучасного темно-зеленого скла практично не відрізняється від складу скла, що застосовувався в 4000 році до н. е. в Єгипті. Хоча хімічні знання ретельно приховувалися жерцями від неосвічених, але вони все одно повільно проникали в інші країни. До європейців хімічна наука потрапила головним чином від арабів після завоювання ними Іспанії в 711 році. Вони називали цю науку «алхімією», від них ця назва поширилася і в Європі.

Відомо, що в Єгипті вже в 3000 році до н. е. вміли отримувати мідь з її сполук, використовуючи вугілля як відновлювач, а також отримували срібло і свинець. Поступово в Єгипті та Месопотамії було розвинене виробництво бронзи, а в північних країнах - заліза. Робилися також теоретичні знахідки. Наприклад, у Китаї з XXII століття до н. е. існувала теорія про основні елементи (вода, вогонь, дерево, золото, земля). У Месопотамії виникла ідея про протилежності, з яких побудований світ: вогонь-вода, тепло-холод, сухість-вологість тощо.

У V столітті до н. е. в Греції Левків і Демокрит розвинули теорію про будову речовини з атомів. За аналогією з будовою листа вони уклали, що як мова ділиться на слова, а слова складаються з літер, так і всі речовини складаються з певних сполук (молекул), які в свою чергу, складаються з неподільних елементів (атомів).

У V столітті до н. е. Емпедокл запропонував вважати основними елементами (стихіями) воду, вогонь, повітря і землю. У IV столітті до н. е. Платон розвив навчання Емпедокла: кожному з цих елементів відповідав свій колір і своя правильна просторова фігура атома, що визначає його властивості: вогню - червоний колір і тетраедр, воді - синій і ікосаедр, землі - зелений і гексаедр, повітрю - жовтий і октаедр. На думку Платона, саме з комбінацій цих «цеглинок» і побудований весь матеріальний світ. Вчення про чотири перетворюються один в одного була успадкована Аристотелем.

" Пам'ять води"

У середині 60-х років минулого століття вчені однієї з лабораторій Східної Азії працювали над створенням новітньої зброї масового ураження. Одного разу під час наради між ними виникла бурхлива суперечка, після якої усі учасники були госпіталізовані з симптомами інтоксикації. Результати розслідування причин групового отруєння стали в науковому світі справжньою сенсацією.

Виявилося, що отруїлися ті вчені, які під час наради пили воду з графинів, що стояли на столі.

Лабораторні дослідження показали, що хімічний склад води був дуже деформований. Тоді й виникла думка про те, що вода крім свого хімічного складу має й певну іншу невідому сучасній науці структуру. 

 

Якщо ви думали , що залізо — міцне і надійне, ви помиляєтеся. Залізо, нагріте до 5000 градусів Цельсія, стає газоподібним .

    Безліч хімічних елементів отримали свою назву на честь країн або інших географічних об’єктів. Відразу 4 елемента — ітрій , ітербій , тербий і ербій — були названі на честь шведської села Іттербю, біля якої виявили велике родовище рідкоземельних металів.

    За легендою, думка про систему хімічних елементів прийшла до Менделєєва уві сні, проте відомо, що одного разу на запитання, як він відкрив періодичну систему, вчений відповів: «Я над нею, може бути, двадцять років думав, а ви думаєте: сидів і раптом … готово».

    Літій — найлегший метал. Він спливає, наприклад, в гасі.

    Водень — найпоширеніша речовина у Всесвіті (приблизно 90 % всіх атомів у всесвіті ) .

    Водень — найлегший газ. Маса 1 літра водню в газоподібному стані складає всього 0,08988 грам .

    Вода може замерзнути в трубопроводі при температурі +20 ° C , якщо в цій воді присутній метан ( якщо бути точніше , з води і метану утворюється газовий гідрат ) . Молекули метану «розштовхують» молекули води, так як займають більший об’єм. Це призводить до зниження внутрішнього тиску води і підвищенню температури замерзання.

    У кожному літрі морської води приблизно 25 грамів солі.

    У Світовому океані в 1 т води міститься приблизно 7 мг золота. А загальна маса цього металу в водах океану становить 10 млрд. тонн .

    Найбільшим існуючим зараз платиновим самородком є « Уральський гігант » вагою 7 кг 860,5 р. Зберігається в Алмазному фонді Московського Кремля.

    Ртуть — не єдиний метал , який перебуває в рідкому стані при кімнатній температурі. Галій ( Ga ) у руках плавиться , цезій ( Cs ) і францій (Fr) також знаходяться в рідкому стані при кімнатній температурі.

    У хімії є таке поняття — сублімація , яке позначає прямий перехід речовини з твердого в газоподібний стан, минаючи рідку фазу. У побуті найчастіше таке явище зустрічається при випаровуванні сухого льоду, який перетворюється на вуглекислий газ.

    Дмитро Менделєєв приймав у Петра Столипіна іспит з хімії та поставив « п’ять».

    Менделєєв розробив стандарт для російської горілки , чим прославився ніяк не менше, ніж відкриттям періодичної таблиці . А по-друге, Менделєєв любив виготовляти валізи, причому деякі сусіди по вулиці знали його саме як відмінного чемоданного майстра, а не геніального хіміка …

    Цікава властивість срібла.     У IV столітті до нашої ери війська Олександра Македонського вторглися до Індії. На берегах річки Інд у військах вибухнула епідемія шлунково -кишкових захворювань, яка як не дивно , не торкнулася жодного воєначальника. Виявилося , що прості воїни користувалися олов’яним посудом, а їх командири — срібним. Тоді й згадали, що перський цар Кір II Великий про час військових походів наказував зберігати питну воду в срібних посудинах . Багато пізніше римські легіонери стали носити панцири, наколінники і поножі зі срібла. Срібло має бактерицидні властивості, а також сприяло швидкому загоєнню ран без нагноєнь .

    А чи знаєте ви , що у сечі в давнину було багато застосувань , які , мабуть , зараз нікому не прийдуть в голову. Стародавні греки , зауваживши, що сеча володіє яскраво вираженими антисептичними властивостями, промивали нею рани і навіть використовували як ополіскувач для рота. У стародавніх римлян зібрану сечу продавали в майстерні з пошиття одягу — її використовували для очищення вовни від бруду, а іноді і вимочували тканини перед забарвленням. А алхіміки протягом багатьох століть намагалися отримати з неї золото. До речі, останній факт привів до відкриття білого фосфору Хеніг Брандом в 1669 році.

    Парацельс стверджував , що завдання алхімії — виготовлення ліків ; при цьому медицина Парацельса грунтувалася на ртутно- сірчаній теорії. Він вважав, що в здоровому організмі три принципи — Ртуть , Сірка і Сіль , — знаходяться в рівновазі ; хвороба представляє порушення рівноваги між принципами. Для його відновлення Парацельс ввів у практику лікарські препарати мінерального походження — сполуки миш’яку, сурми, свинцю, ртуті і т. п. , — на додаток до традиційних рослинним препаратам .

    Хлорид кобальту можна успішно використовувати для тайнопису : літери , написані його розчином, що містить в 25 мл води 1 г солі , абсолютно невидимі і проявляються, роблячись синіми, при легкому нагріванні паперу.

    Платина в перекладі з іспанскої буквально означає «серебришко». Пояснюється така зневажлива назва, дана цьому металу конкістадорами, виключно тугоплавкістю платини, яка не піддавалася переплавці, довгий час не знаходила застосування і коштувала вдвічі нижче, ніж срібло. Зараз на світових біржах платина дорожче срібла приблизно в 100 разів.

    Шерлок Холмс був першим детективом , що використав хімічні знання для розкриття злочинів

    Непробивне скло було винайдено випадково. У 1903 році французький хімік Едуард Бенедиктус ненавмисно впустив колбу, заповнену нітроцеллюлозою . Скло тріснуло, але не розлетілося на дрібні шматочки. Зрозумівши, в чому справа, Бенедиктус виготовив перші лобові стекла сучасного типу, щоб зменшити кількість жертв автомобільних аварій.